Я намагалася вловлювати кожен момент і гідно представляти Пласт

З пластового життя – ст. пл. прих. Ольга Віцента, станиця Лондон

Зазвичай кожен має якусь невеличку мрію, і коли вона здійснюється, то просто літаєш на крилах, а посмішка не сходить з обличчя. Так було і в мене!

Насправді дехто може подумати: що то за мрія, нічого особливого. Та для мене це набагато більше.

Увійшовши в Букінгемський палац, ти просто вливаєшся в королівську атмосферу, наповнюєшся емоціями і розумієш, що такого шансу в тебе могло й не бути. Тому насолоджуєшся! І цими почуттями я хочу поділитися з вами.

Насамперед, хочу подякувати станиці Лондон за те, що надала можливість відвідати The Queens Garden Party і довірила мені відповідальну роль: вперше представляти Пласт на Королівській події такого масштабу.

Кожному цікаво, як же я туди потрапила? Відверто кажучи, мене б теж таке зацікавило.

Отже, цей захід відбувається кожного року наприкінці травня. Цього разу подія припала на 29 число. Скавтам із усієї Великобританії (навіть із Шотландії були цього року) надається можливість допомогти в організації цього заходу. Кількість місць, звісно, обмежена.

Коли я подавала заявку, то місць вже не було. Та Charlotte — одна зі скавток, яка відповідала за  організацію цього всього, повідомила, що все ж хотіла б надати мені таку можливість. В той момент я була просто на сьомому небі від щастя. Адже думала, що вже проґавила свій шанс.

Що ж відбувалося в цей день? Перш за все, як ми потрапили всередину палацу. Уявіть, щоб потрапити туди, потрібно проходити контроль такий, як на летовищі, і навіть ускладненіший. Нас перевіряли три рази! З собою потрібно було мати паспорт і підтвердження адреси. Цікаво було те, що мій український паспорт надто ретельно переглядали відразу двоє осіб.

Якщо не маєш чогось з вище вказаного, тебе просто не впускають. Цього разу одного зі скавтів не пропустили, бо забув паспорт. Так нас стало на одного менше.

Всередині завели у спеціяльно відведену для нас кімнату, нагодували і розповіли про наші обов’язки:  зустрічати гостей, збирати квитки при вході і їх підраховувати. Адже королева після цього заходу має знати, скільки гостей і хто прибув у цей день. В наші обов’язки входило також допомагати людям з обмеженими можливостями пересуватися по саду, запитувати в гостей, чи щось їм потрібно, а наприкінці вечора прощатися із кожним і дякувати їм, стоячи в стійці на виході із Букінгемського палацу. І ще, звісно, не забувати посміхатися, що було для мене в цей день зовсім не проблемою! Думаю, важче було б цього не робити.

Нас поділили і розмістили в різних частинах палацу. В мої обов’язки входило зустрічати гостей при вході. Їх було дуже багато. Всі такі різні, та одне їх об’єднувало — це те, що вони зробили щось вагоме для Великої Британії. Наприкінці я підраховувала квитки.

Погода нас не порадувала в цей день. Ми добряче змерзли.

Як усі гості зібралися (близько другої години дня), нам надали можливість вийти в сад, скуштувати королівських ласощів. Особливо сподобався Passion fruit tart. Як нам сказали, це улюблений десерт принца Вільяма. Ми також побачили офіційний вихід Королеви Єлизавети, принца Гаррі, а також інших титулованих осіб. Я стояла на віддалі одного метра від них. Емоції мене просто переповнювали, а посмішка не сходила з обличчя. На жаль, фотографувати в той момент категорично заборонили, а так хотілося…

Як відомо, британські скавти мають трішки інший однострій, я ж була в нашому українському пластовому. Всі дивилися на мене із зацікавленням, розглядали однострій та нашивки, запитували, з якої я організації. З радістю та гордістю відповідала, що я з української скавтської організації Пласт.

Наприкінці дня, після того, як ми попрощалися і подякували гостям, кожному з нас роздали сертифікати — подяки від королеви за те, що ми допомагали в організації цієї вечірки, ну і, звісно, традиційне фото на тлі Букінгемського палацу, бо як без цього?!

Для мене день минув занадто швидко, та я намагалася вловлювати кожен момент і гідно представляти Пласт.

Світлини з фотоархіву авторки